сайт села Тилявка Шумського р-ну Тернопільської обл

Клімат села Тилявка помірно-континентальний, що зумовлено розташування села помірному кліматичному поясі. Повітряні маси надходять переважно з Атлантичного океану. Середня температура липня +19,50 С, а січня – 10 С. Опади випадають у вигляді дощу, граду, снігу від 600 до 650 мм. на рік. Стійкий сніговий покрив утворюється у другій половині грудня і тримається до березня. Літом переважають північно-західні та західні вітри, а зимою південно-східні. Несприятливими явищами природи у селі є приморозки, град, зливи, посухи, ураганні вітри, ожеледиця.
Також у селі бере початок невелика річка Тилява, яка впадає у річку Вілія. Найбільша ширина річки 3 – 5 метри.
Річка має пологі береги, живиться дощовими, талими сніговими водами. Найвищий рівень води буває весною і в першій половині літа, також є два ставки.

У ґрунтовому покриві села переважають чорноземи опідзолені та чорноземи типові. Вони сформувалися під степовою і лісовою рослинністю, містять багато поживних речовин. Ці грунти мають високу родючість, але в наслідок впливу людини родючість знижується. Територія села знаходиться у лісостеповій зоні і тому тут поєднується рослинність лісів і степів. Природних лісових масивів немає, хоч у минулому тут росли березові ліси. На схилах горбів ростуть штучні соснові насадження. Степові масиви повністю розорені, використовуються для вирощування культурних рослин.
Поширення тварин залежить від виду рослинності. У лісах водиться зозуля, сова, білка, дикий кабан. На степових ділянках зустрічаються заєць, жайворонок, лисиця, вовк. Рослинний і тваринний світ села Тилявка внаслідок посиленого впливу людини потребує охорони.

Геологічна будова,
рельєф і корисні копалини с.Тилявка

   Частина села відноситься до Подільської височини та Малого Полісся.Рівнинні території Малого Полісся характеризується плоским одноманітним рельєфом з абсолютними висотами 210 – 220 метрів.
   Отже, для даної місцевості, характерні такі особливості рельєфу, як вирівненість поверхні, крім того наявність боліт, поширення пісків.
   Взагалі, територія села має загальний похил поверхні в напрямку з Пд. Зх. на Пн. Сх.
   Шумський район, а також село Тилявка знаходяться в межах Волино-Подільської плити. Тут докембрійський кристалічний фундамент залягає на глибині приблизно 1800 метрів. На території села поширені гірські породи, що сформувалися і відносяться до геогенової системи. Це в основному піски, вапняки, глини, пісковики. Дані відклади характерні практично для всього села.
    Подекуди на території села залягають четвертинні відклади. Вони вкривають більш давні породи і відслонюються в кар‘єрах, долині річки, ярах. Використовуються як сировина для виробництва будівельних матеріалів. В малій кількості добувають в селі будівельний камінь. Його кар‘єр зосереджений на південний схід від школи.

Територія села Тилявка знаходиться в перехідній зоні між ділянками Східно подільської рівнини з рельєфом типу столового плато і східчастими рівнинами Кременецького горбогір‘я. Тому, для цієї зони характерні денудаційні і структурно-денудаційні уступи, улоговини, ярко подібні долини.
Вивчаючи район проведення експедиції ми відмітили, що із сходу на захід тягнуться долини, які місцями мають висоту схилів до 20 метрів. Схили круті, порізані численними ярами. Яри і балки найчастіше утворюються на схилах не закріплених рослинністю. З метою припинення процесу яроутворення частина схилів горбів на території села заліснена.